ОБИЧАЙКА

ОБИЧА́ЙКА, и, жін. Обід сита, решета, бубна і т. ін. [Знахар:] А мазниця є? [Степанида:] Є, є!.. [Знахар:] Коли б ще обичайка з старого сита або з решета… (Марко Кропивницький, IV, 1959, 37);  * У порівняннях. — Мерзота!.. — знову тільки й міг вимовити Лодиженко, позираючи вгору, де блищало, мов обичайка з підситка, коло світла (Іван Ле, Міжгір’я, 1953, 244).