ОБВОЛІКА́ТИСЯ, ається, недок., ОБВОЛОКТИ́СЯ, очеться, док. Густо огортатися, обкутуватися з усіх боків (димом, парою і т. ін.). Ще стрільба, і ось уже кузня обволікається димом, горить (Олесь Гончар, Партиз. іскра, 1958, 118);
// перен., рідко. Перейматися (певним настроєм, почуттям і т. ін.). — Так оце ти… лікуєш людей?.. А хто тебе навчив цьому? — Мама. Вони в усяких зіллях розбиралися, — обволікається повагою дівоче обличчя (Михайло Стельмах, II, 1962, 91).
ОБВОЛІКАТИСЯ
Тлумачення слова