ОБВОЛІКАТИ, аю, аєш, недок., ОБВОЛОКТИ, очу, очеш, док., перех. Густо огортати, обкутувати, оточувати з усіх боків (про пару, дим і т. ін.). Тисячі мушкетів вистрілили воднораз, обволікаючи небо й землю пороховим димом (Яків Качура, II, 1958, 423); Пара починає йти, обволікаючи Андрія, роблячи його якимось силуетом (Юрій Яновський, IV, 1959, 31); Небо до обрію вкрилося розривами рудих хмарок, що пливли, обволікаючи сонце (Василь Кучер, Чорноморці, 1948, 73);
// Обмощувати, обкладати з усіх боків чим-небудь гнучким, м’яким; обпивати. Кладуть [троянці] із мертвих тіл костри; Соломой [соломою] їхобволікають, Олію з дьогтем поливають На всякий зруб разів по три (Іван Котляревський, I, 1952, 272);
// Укривати поверхню щільною масою (про що-небудь густе, липке і т. ін.). Обволікаючи куски кам’яного щебеню і частинки піску або гравію, цементний розчин склеює їх в міцну монолітну масу (Таємниці вапна, 1957, 62);
// перен. Охоплювати, обіймати (про настрій, почуття і т. ін.). Важка, незнана досі млость обволокла його тіло (Іван Багмут, Опов., 1959, 59).
ОБВОЛІКАТИ
Тлумачення слова