ОБВАЖНЕНИЙ

ОБВА́ЖНЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обважнити. Паничик Вітюньо обліг на смертній постелі. Увесь дім був обважнений смутком (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 64); Двічі починала фонтанувати газом свердловина, і двічі її приборкували обважненим гематитом глинистим розчином (Робітнича газета, 19.VII 1965, 2);  * Образно. Природа, обважнена осінніми благами, лагідно благословляла людські веселощі (Яків Качура, Вибр., 1953, 286).