ОБВА́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обважити. За огорожею.. підносилася вгору яблуня, обважена плодами, що нагинали гілки до землі (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 22); Не чаруй мене знову оманами, Не розплющуй обважених вій (Павло Грабовський, I, 1959, 556); З пониклою, обваженою гіркими думами головою вона прислухалася до останніх звуків затихаючої в селі весільної музики (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 31).
ОБВАЖЕНИЙ
Тлумачення слова