О́БВ’Я́ЗКА, и, жін.
1. рідко. Дія за значенням обв’язувати. Якість пресування [сіна] визначають по формі, щільності і надійності обв’язки тюків шпагатом (Організація і технологія тракторних робіт, 1956, 260).
2. Те, чим обв’язують, обмотують що-небудь. Обв’язку.. підправляють так, щоб вона захищала вічка від можливих механічних пошкоджень під час перевезення садивного матеріалу (Колгоспник України, 4, 1959, 42).
3. спец. Пристрій, за допомогою якого з’єднують або закріплюють частини чого-небудь. Степану Васильовичу потрібно було обладнувати замір ні пункти, монтувати обв’язку свердловини (Робітнича газета, 8.X 1965, 2).