ОБУ́В’Я, я, сер., збірн., розм., заст. Взуття. У канцелярії.. роздавали бідним дітям.. обув’я (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 61); На третього школяра не вистачило обув’я, і він сунув босі ноги в калоші Павлова (Юрій Яновський, Мир, 1956, 279).
ОБУВ’Я
Тлумачення слова