ОБУ́ДА, и, жін., заст.
1. Пробудження. * Образно. Всюди барви, всюди ласки Чарівничої весни; Всюди чується обуда Від німого забуття… (Михайло Старицький, Поет. тв., 1958, 191).
2. рідко. Стап неспання. — От кому добре спиться!.. Любенький-любенький — чого тільки поважний такий? Чи він і в обуді такий поважний? (Марко Вовчок, I, 1955, 377).