ОБТРІПУВАТИ 1, ую, уєш, недок., ОБТРІПАТИ, аю, аєш, док., перех., чим, з чого і без додатка, розм. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., збивати, зчищати з якої-небудь поверхні пил, сніг і т. ін.; обтрушувати. Чути на ґанку стукання кількох пар чобіт, що обтріпують сніг (Іван Франко, VII, 1951, 416); З чималою трудністю піднісся [Яким], обтріпав з рук.. болото, став дряпати-ся вгору на дорогу (Степан Ковалів, Світ.., 1960, 24);
// чим, від чого і без додатка. Стріпуючи, струшуючи, постукуючи і т. ін., очищати від чого-небудь (пилу, снігу і т. ін.). Він підвівся й почав обтріпувати одежу (Нечуй-Левицький, II, 1956, 353); Отак розпорядившись, обтріпала мати дочку від пилу, а дочка матір, і потягли в двір (Анатолій Свидницький, Люборацькі, 1955, 55); Алла Михайлівна.. хусточкою обтріпала парасольку і блузку (Леся Українка, III, 1952, 606); Він кинув біля печі дрова, обтріпав від них обидва рукави, потім .. почистив віником чоботи од снігу (Дмитро Бедзик, Дніпро.., 1951, 49).
ОБТРІПУВАТИ 2, ую, уєш, недок., ОБТРІПАТИ, аю, аєш, док., перех.
1. Шарпати, рвати, пошкоджуючи краї чого-небудь.
2. Тривалим або недбалим носінням, використанням робити пошарпаним (одяг).