ОБТО́ПТУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТОПТА́ТИ, топчу, топчеш, док., перех.
1. Утоптувати (землю, сніг і т. ін.) навколо чого-небудь. Взимку корисно періодично обтоптувати сніг навколо дерев. Під ущільненим снігом мишам важко добратися до дерев (Колгоспник України, 10, 1960, 33).
2. розм. Зношувати, стоптувати (взуття). Обтоптати черевики.