ОБТЮРА́ТОР, а, чол., спец.
1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу.
2. Затвор, який періодично перекривав світловий потік в апаратах різного призначення.
ОБТЮРА́ТОР, а, чол., спец.
1. Пристрій у вогнепальній зброї, який не допускає прориву порохових газів через замок під час пострілу.
2. Затвор, який періодично перекривав світловий потік в апаратах різного призначення.