ОБТІПАНИЙ 1, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до обтіпати.
2. у знач. прикм. Порваний, пошарпаний. Витягши з гамана шматок засмальцьованого паперу, з обтіпаними краями,.. подав [Остап] голові (Панас Мирний, I, 1949, 132); * Образно. Зубожіло село [Піски]… Обшарпане, обтіпане… Тільки козачі хатки й біліють (Панас Мирний, I, 1949, 205).
ОБТІПАНИЙ 2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтіпати. Обтіпане волокно.