ОБТІ́ЧНИК, а, чол., техн. Пристрій, що надає частинам машин і механізмів обтічної форми. Щоб запобігти пошкодженню кущів бавовнику колесами трактора, культиватор обладнано обтічниками (Механізація і електрифікація.., 1953, 95); З нього [берилію] виготовляють обтічники надзвукових літаків, носові частини ракет і керованих снарядів (Знання та праця, 1, 1973, 24).
ОБТІЧНИК
Тлумачення слова