ОБТЕ́РТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обтерти. В дитячому серці швидко холонуть палкі урази, швидко сохнуть гарячі сльози і на обтертих очах не забариться заграти радість (Панас Мирний, IV, 1955, 74); На дні лежали обтерті хвилею камінці (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 614).
ОБТЕРТИЙ
Тлумачення слова