ОБТАНЦЬО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБТАНЦЮВА́ТИ, юю, юєш, док., перех., розм.
1. Танцюючи, обходити навколо кого-, чого-небудь. * Образно. — Ну, думаю, уже обтанцювала мене мара з мітлою, уже я не вийду з цього місця (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 17).
2. Танцювати скрізь, у багатьох місцях. * Образно. — Пілсудський тепер обтанцьовує полькою Антанту й Америку, щоб ті визнали за ним окупацію нашої землі (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 436).