ОБСТРИ́ЖЧИНИ, чин, мн. Обряд першої стрижки дитини, якій минув рік. Постригли маленьку Валю.. Зібралися на обстрижчини трактористи й пастухи, ковалі й теслі, шофери й доярки, та все танцюристі, та все співучі та балакучі (Радянська Україна, 9.III 1964, 2).
ОБСТРИЖЧИНИ
Тлумачення слова