ОБСТРУ́КЦІЯ, ї, жін. Дія, демонстративно спрямована на зрив якого-небудь заходу, пропозиції і т. ін. — Я протестую проти присутності на засіданні озброєних і невідомих нам солдатів,.. вони ображають оратора, улаштовують обструкцію (Андрій Головко, II, 1957, 545); В журналі відчувалась легковажна тенденція до скандалів, як йому здавалось, бажання вчинити комусь обструкцію (Петро Колесник. Терен.., 1959, 292).
ОБСТРУКЦІЯ
Тлумачення слова