ОБСТРУ́ГАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обстругати. Пахло обструганою сосною (Грицько Григоренко, Вибр., 1959, 328); З двійчатих, не обструганих як слід, Уклеєних об’явами воріт Півні крильми червоними махають (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 124).
ОБСТРУГАНИЙ
Тлумачення слова