ОБСТАНОВА

ОБСТАНО́ВА, и, жін., рідко. Те саме, що обстановка. Обстанова хатня і кути замазувалися і пропадали в вечірнім сутінку (Василь Стефаник, I, 1949, 99); Чути гомін. Помалу видніє. Виявляється частина за частиною обстанова картини (Степан Васильченко, III, 1960, 180); Ґава недовго розмовляв із Староміським, але весь час уважно придивлявся його хаті і всій домашній та родинній обстанові (Іван Франко, III, 1950, 63).