ОБСНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обснувати. Стовпи, обсновані колючими дротами, на сніговому тлі здавалися неприродно чорними (Павло Автомонов, Коли розлучаються двоє, 1959, 292); * Образно. Самотня людина завше обснована думками, як одинока груша-степівка осіннім павутинням (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 66);
// обсновано, безос. присудк. сл. Він одним словом.. розбив би внівець ці нужденні інтриги, якими тут обсновано її (Іван Франко, VI, 1951, 279).
ОБСНОВАНИЙ
Тлумачення слова