ОБСМІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обсміяти. Анатолій пропихався до виходу. З щоками, розмальованими чорнилом, в безглуздому на його хлоп’ячій постаті дівчачому одязі, обсміяний, затурканий (Павло Загребельний, Спека, 1961, 94).
ОБСМІЯНИЙ
Тлумачення слова