ОБСЛУГОВУВАТИ і ОБСЛУЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБСЛУГУВАТИ, гую, гуєш і ОБСЛУЖИТИ, служу, служиш, док., перех.
1. Виконувати роботу, функції, пов’язані з задоволенням чиїх-небудь запитів, потреб. [Катрин:] Магазинчик у нас акуратний, продавці — розбитні, до людей уважні, обслуговують їх прямо-таки на ходу (Захар Мороз, П’єси, 1959, 305); До Жовтневої революції українська мова була майже виключно мовою художньої літератури. Тепер вона обслуговує й освітлює всі галузі людської діяльності (Максим Рильський, III, 1955, 93); Кілька разів переривали їй роботу сторони, що зголошувалися за листами. Обслугувала їх мовчки (Іван Франко, II, 1950, 315); Він.. видобув лезо безпечної бритви, котрим обслужив стількох товаришів у таборі, і наголо зняв бороду (Юрій Яновський, II, 1954, 49);
// Подавати їжу на стіл (у ресторані, їдальні і т. ін.). Офіціантки негайно кинулися обслуговувати Колю та Володимира (Микола Руденко, Вітер.., 1958, 77); Олена Тихонівна не раз казала невістці сидіти, але та.. ніби змагалася з свекрухою, хто краще і швидше обслужить за столом (Василь Минко, Ясні зорі, 1951, 116).
2. Забезпечувати, налагоджувати роботу певних знарядь, машин, механізмів і т. ін. Ось уже й панни, що обслуговували машини, поприходили одна за одною (Іван Франко, VI, 1951, 253); Міномети обслуговували досвідчені «старики» з молодшим сержантом на чолі (Іван Ле, Право.., 1957, 122).