ОБСЛУ́ГА, и, жін.
1. Група людей, що обслуговує певний об’єкт. Люди з обслуги парку підмітають алеї після нічного гуляння, поливають квітники (Андрій Головко, I, 1957, 473).
2. військ. Група бійців, що обслуговує гармату, міномет, кулемет і т. ін. Сьогодні честь пристрілювати ціль випала обслузі Дениса Влаженка (Олесь Гончар, III, 1959, 391); В міському парку.. — зенітний кулемет. Обслуга розташувалась в холодку (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 306).
3. рідко. Те саме, що обслуговування.