ОБСКУРАНТИ́ЗМ, у, чол., книжн. Вороже ставлення до прогресу, науки; мракобісся. Великий український революціонер-демократ [Т. Шевченко] був войовничим атеїстом, непримиренним ворогом релігії, містики і церковного обскурантизму (Наука і життя, 3, 1962, 16).
ОБСКУРАНТИЗМ
Тлумачення слова