ОБСЯГАТИ, аю, аєш, недок., ОБСЯГТИ, гну, гнеш; мин. ч. обсяг, ла, ло; док., перех., розм.
1. Обхоплювати, сягаючи руками. [Лісовик:] Вже німці міряли його [дуба], навколо втрьох постававши, обсягли руками (Леся Українка, III, 1952, 195).
2. перен. Охоплювати, обіймати. Чайченко в своїй статті обсягає своїми увагами не тільки галицьких поетів, але й загалом усіх письменників (Іван Франко, XVI, 1955, 170).
Обсягати (обсягти) розумом — розуміти, сприймати. [Надєжда:] А який він, тату, внадливий до вчення та як зразу розумом обсяга усе, про що йому розкажеш! (Марко Кропивницький, III, 1959, 151).