ОБСІДАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБСІСТИСЯ, сядуся, сядешся, док., розм.
1. Сідати де-небудь, улаштовуючись зручно, надовго на чомусь. По обіді обсядуться всі гуртом під хатою, як кому вигідніш — хто в холодку на призьбі, хто на сонці, спину гріючи, на спориші розтягнеться (Андрій Головко, II, 1957, 401); Кружляє над осокором гайвороння, все не обсядеться на ніч (Юрій Мушкетик, Серпе.., 1962, 190).
2. рідко. Надовго або постійно оселятися де-небудь. Спершу мені так добре було.. Та се поки обсілася; як же обжилася трохи, то зараз і почали гострі спинки у серце заганяти (Панас Мирний, I, 1954, 91).
3. ким, перен. Оточувати себе ким-небудь (ріднею, близькими і т. ін.). Хто кругом обсівсь ріднею, план не викоті за нею (Українські народні прислів’я та приказки, 1955, 388);
// Обзаводитися дітьми, родиною. — Обсідайтеся дітьми, будинків попаставимо (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 101).