ОБШИ́ВКА, и, жін.
1. рідко. Дія за значенням обшити, обшивати 2. Панцерник був заведений до галереї надвечір; а обшивка мала бути закінчена на полудень другого дня (Юрій Смолич, Театр.., 1940, 49).
2. Те, чим обшивають або обшито що-небудь. Малинові оксамитові обшивки та уставки простягались аж до пліч (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 66); Купальний костюм на ній був чорний з червоною обшивкою (Юрій Яновський, V, 1959, 135).
3. спец. Зовнішнє покриття споруд, пароплавів, човнів і т. ін. Під час війни дерев’яна обшивка водозливу струхлявіла, і весняні води прорили під містком прірву (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 13); Дівчата сплітали з дранки квадрати.., високий хлопець у комбінезоні прибивав їх до дерев’яної обшивки стелі (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 395); Лагідно плещуть хвилі об залізну обшивку пароплава (Микола Олійник, Леся, 1960, 125).
4. діал. Комір сорочки. Побачивши дідуся, хлопець скочив, як опарений, хотів утікати, але старий ухопив його за обшивку (Осип Маковей, Вибр., 1956, 383).