О́БШИР, у, чол.
1. Те саме, що простір. Одною з таких невідомих досі територій я вважаю нашу Карпатську Русь, тобто весь обшир Карпатських гір, заселений русинами (Іван Франко, XVI, 1955, 312); Й почув я — моря обшир нездоланний заговорив до мене (Павло Тичина, Комунізму далі.., 1961, 41); Ми самі уперті, непохитні, Всіх стихій могутні королі, Понесемо в обшири всесвітні Благовістя нашої землі (Микола Зеров, Вибр., 1966, 428).
2. рідко. Те саме, що обсяг 2. Обшир думання, скупість слова точного і міцного.. — всі ці риси характеризують обидві книги Миколи Бажана (Андрій Малишко, Думки.., 1959, 20).