ОБШПУГО́ВАНИЙ, а, е, діал. Оббитий. — А то на пригірку чиї чорніють хати з кривими верхами, дірчавими оселями, оббиті дощем, обшпуговані негодою? (Панас Мирний, I, 1954, 344); Коли я глянув у цей момент на гори, на обшпугований вітрами камінь, він уже був мені не такий чужий, як досі (Олесь Гончар, I, 1954, 429).
ОБШПУГОВАНИЙ
Тлумачення слова