ОБШМУ́ЛЬГАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до обшмульгати. Батькова розцяцькована міддю гирлига висіла на гвіздку під хатою.., вона була блискуча, обшмульгана травами, відполірована, як слонова кістка (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 324).
ОБШМУЛЬГАНИЙ
Тлумачення слова