ОБЩИ́ПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до общипати. Общипана курка безсило припала до столу мертвою головою на тонкій шиї (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 360);
// у знач. прикм. Зараз вони [дерта] стоять голі, общипані, всім світом забуті (Іван Рябокляч, Жайворонки, 1957, 190); * Образно. На порозі з’явився Гордійчук і общипана постать міського педагога Касянепка (Степан Васильченко, I, 1959, 380);
// общипано, безос. присудк. сл. Усе на ній так штепненько, чепурненько, общипано, так усім дівкам краса (Квітка-Основ’яненко, II, 1950, 425).
ОБЩИПАНИЙ
Тлумачення слова