ОБЩИ́ННИК, а, чол., іст. Член общини. В процесі утворення класового суспільства еволюція вільного общинника іде головним чином по лінії перетворення його не в раба, а у феодально залежного виробника — кріпака (Нариси стародавньої історії УРСР, 1957, 380).
ОБЩИННИК
Тлумачення слова