О́БРУ́С, а, чол., діал. Скатерть. Біліють обруси стягою, Гра скло веселкою на них, Столи аж гнуться під вагою Потрав розкішних, дорогих (Михайло Старицький, Вибр., 1959, 40); Стіл накритий білим обрусом (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1957, 220).
ОБРУС
Тлумачення слова