ОБРУ́БНИК, а, чол., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Він бачив мартенівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Юрій Яновський, I, 1954, 286).
ОБРУБНИК
Тлумачення слова
ОБРУ́БНИК, а, чол., спец. Робітник, який обрубує що-небудь. Він бачив мартенівський свій цех, і обрубники з усієї сили оббивали деталі пневматичними зубилами (Юрій Яновський, I, 1954, 286).