ОБРО́НЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оброшіти. Холодом і смутком віє на нього з кімнати. Давить висока стеля, тиснуть з боків стіни… І кожної миті — дорогі риси. Обронені колись слова… (Юрій Мушкетик, Серце.., 1962, 282); Гнат уже з об роненою на груди головою стояв серед хати (Петро Панч, В дорозі, 1959, 50).
ОБРОНЕНИЙ
Тлумачення слова