ОБРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обрядити. Зверху на бочці красуються загримовані дівчатка, обряджені в білих русалок, у вінках та стрічках (Олесь Гончар, Новели, 1949, 117).
ОБРЯДЖЕНИЙ
Тлумачення слова
ОБРЯ́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до обрядити. Зверху на бочці красуються загримовані дівчатка, обряджені в білих русалок, у вінках та стрічках (Олесь Гончар, Новели, 1949, 117).