ОБРІ́ЗОК, зка, чол. Невелика частина, шматок, відрізаний від чого-небудь, або залишок від різання чогось. Попід вікнами, на колодках та дерев’яних обрізках стоять люди (Іван Франко, VIII, 1952, 9); Біля партизанської кухні було багато обрізків капусти, моркви й помідорів (Петро Панч, II, 1956, 539).
ОБРІЗОК
Тлумачення слова