О́БРІЙНИЙ, а, е. Прикм. до обрій. Збережу на пізню на дорогу, На свої осінні срібні дні — Мли весняної навіяну тривогу, Золотаві обрійні вогні (Юрій Яновський, V, 1959, 78); Сірим, по обрійні вінця зоряним полем перебігають з місця на місце.. латкаті тіні (Володимир Бабляк, Вишневий сад, 1960, 102).
ОБРІЙНИЙ
Тлумачення слова