ОБРІДНО. Присл. до обрідний. Коло монастиря зеленів вигін, суспіль засаджений обрідно акаціями (Нечуй-Левицький, V, 1966, 194);
// у знач. присудк. сл. — Здрастуйте! — привітався я дітьми бакенщик.. А чого ж це вас так обрідно? Либонь заспали? (Юрій Мокрієв, Острів.., 1961, 49); Вернувся Іван Люціанович з війни в сорок п’ятому — пшениці обрідно, колоски замучені (Радянська Україна, 15.I 1964, 3).
ОБРІДНО
Тлумачення слова