ОБРАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обрамувати. Цілий лоб з високими бровами й тепер гордо піднімався вгору, обрамований золотили квітами та рожами (Нечуй-Левицький, II, 1956, 72); Середник на чільній дошці.. оправи має овальну форму і обрамований дубовим вікном (Українське золотарство XVI-XVIII ст., 1970, 108).
ОБРАМОВАНИЙ
Тлумачення слова