ОБПИВАТИСЯ

ОБПИВАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ОБПИТИСЯ, обіп’юся, обіп’єшся, док., розм. Надміру напиватися, завдаючи собі шкоди. Одні [бджоли] лазили по кориту, другі сиділи на соломинках і, видно — обпившись, порозправляли крила (Панас Мирний, I, 1954, 281);  * У порівняннях. — От-то здулася глина [на стінах], неначе худобина обпившись, — думала вона (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 47);
//  Надміру, дуже багато випивати хмільного. — Я обпиваюся в ці дні, — хвалився Хома товаришам. — Не можу нікому відмовити, від кожного п’ю! (Олесь Гончар, III, 1959, 423).