ОБПИНАТИ, аю, аєш, недок., ОБП’ЯСТИ 1, ОБІП’ЯСТИ і ОБІПНУТИ, обіпну, обіпнеш, док., перех., розм.
1. Завішувати, покривати чим-небуді. зверху і з боків. * Образно. Сумною, чорною завісою обіп’яло всенький Донбас (Остап Вишня, I, 1956, 258);
// Обтягувати, розправляти кругом. Мотря не думає тепер про те, щоб відривати гіпюр з тої золотисто-рожевої сукенки, її пальці трохи тремтять, коли вона обпинає на собі заржавілі стальки (Ірина Вільде, На порозі, 1955, 19).
2. Щільпо облягати, охоплювати кого-, що-небудь (про одяг). Плаття було тепер тісне на неї, обпинало її (Іван Сенченко, Опов., 1959, 168); * Образно. Обіп’яв мене з усіх боків осокір, шумить, шарудить (Іван Вирган, В розповні літа, 1959, 285).