ОБПАСКУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБПАСКУ́ДИТИ, джу, диш, док., перех., зневажл.
1. Те саме, що забруднювати 1. — Це вже пішлося наче з Петрового дня! Одна обпаскудила мені стіни, друга вікна побила (Нечуй-Левицький, II, 1956, 358); Отак достоту, як свиня, що зайде в барабулю [бараболю]. Що не ззість [з’їсть], то пориє, затолочить, обпаскудить (Лесь Мартович, Тв., 1954, 217).
2. перен. Глумитися над ким-, чим-небудь, ображаючи, принижуючи його.