ОБПАДАТИ 1, ає, недок., ОБПАСТИ, аде, док. Те саме, що опадати1. Все перед тобою в’яло й умирало: Сонцем не пригріте листя обпадало (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 215); Над будинком тоскно обпадало кленове листя (Іван Микитенко, II, 1957, 206); І в бідну хату раз я заблукав; стареньку стріху мох укрив зелений, .. обпала глина з понадгнилих стін, крізь шпари вітер провівав студений (Іван Франко, XIII, 1954, 52).
ОБПАДАТИ 2, ає, недок., ОБПАСТИ, аде, док., перех. і без додатка, рідко. Те саме, що опадати2. Собаки обпали робітників, сікалися до ніг та піднімали страшенний галас на ціле село (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 205); Авжеж, хай прибуде з своїм продзагоном Максиме Крутоярівку певного дня. А Струк обпаде уночі його сонним — І з цього широке почне повстання (Леонід Первомайський, II, 1958, 377).
♦ Обпасти мокрим рядном див. рядно.