ОБО́ЖУВАННЯ, я, сер. Дія за значенням обожувати. В основі язичеської релігії слов’ян лежало обожування різних явищ і сил природи (Історія СРСР, I, 1957, 39); Вона.. пробувала обожувать вчителів, але їх старі й жовті види швидко одбили в неї охоту до обожування (Нечуй-Левицький, I, 1956, 428); Коли ж Павло Сергійович.. чув її голос, бачив усмішку, він вже нічого не знав, не тямив і не почував, крім щастя, обожування (Любомир Дмитерко, Розлука, 1957, 200).
ОБОЖУВАННЯ
Тлумачення слова