ОБО́ЖНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обожнювати;
// у знач. прикм. Він позирав на портрет обожнюваного монарха.., що висить у нього над столом (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 543).
ОБОЖНЮВАНИЙ
Тлумачення слова
ОБО́ЖНЮВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обожнювати;
// у знач. прикм. Він позирав на портрет обожнюваного монарха.., що висить у нього над столом (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 543).