ОБОВ’ЯЗКО́ВІСТЬ, вості, жін. Абстр. ім. до обов’язковий 1. Не обмежений ні матеріалом фільму, ні обов’язковістю точного обсягу твору, може ходити тут [у романі] письменник-романіст семимильними кроками (Олександр Довженко, III, 1960, 148); Керівним принципом організаційної будови партії в демократичний централізм, який означає… безумовну обов’язковість рішень вищих органів для нижчих (Статут КПРС, 1971, 23).
ОБОВ’ЯЗКОВІСТЬ
Тлумачення слова