ОБОРУ́ДКА, и, жін., розм., рідко. Сумнівна (перев. незаконна) угода; афера, махінація. — Ви що хочете, щоб я одну суму записував у договір, а іншу виплачував вашому синові..? Я ще, прошу я вас, не впав з третього поверху головою, щоб іти на такі оборудки! (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 152).
ОБОРУДКА
Тлумачення слова