ОБОЛО́НА, и, жін., рідко. Те саме, що оболонка 1, 3, 5. Холонув вітер і рвав тонку оболону (Леонід Первомайський, I, 1958, 84); * У порівняннях. Мов крізь сиву хмарну оболону, у безмежній далечі сторіч ми вчуваєм буйний тупіт коней (Наталя Забіла, У.. світ, 1960, 179).
ОБОЛОНА
Тлумачення слова