ОБОЮ́ДНИЙ, а, е, заст.
1. Обопільний, взаємний. Знов, значить, будуть і ті самі «обсуждения» з вимотуванням жил обоюдним (Леся Українка, V, 1956, 426).
2. поет. Обосічний. Може, зійдуть, і виростуть Ножі обоюдні, Розпанахають погане, Гниле серце, трудне (Тарас Шевченко, I, 1951, 228); Аж от у натовпі, що сварку тяг марудно, З’явилась, ніби стовп, рапіра обоюдна (Адам Міцкевич, П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 219).